Ломако Раїса Петрівна- практичний психолог

       У Краснопільській гімназії створені умови для успішної адаптації  дітей дошкільного віку до навчання  в школі. Цьому сприяють заняття « Школи в природі», які допомагають дітям пізнати себе та інших, що дасть змогу їм в подальшому легко і швидко впоратись із труднощами адаптаційного періоду.

     Заняття та ігри з дошкільниками на розвиток безумовної довіри та емпатії проводить соціальний педагог Краснопільської гімназії  Купиро І.А.

                                                                              Гра « Стежинка»

Дати уявлення про шлюб, познайомити з розвитком шлюбних стосунків у різних народів у різні части, звернути увагу на моральну цінність шлюбу; підвести юнаків і дівчат до усвідомлення того, що при укладенні шлюбу вони беруть на себе певні взаємні моральні обов’язки, що з цієї миті вони несуть відповідальність один перед одним, перед своїми майбутніми дітьми, перед суспільством – це мета  тренінгових занять « Підготовка старшокласників до шлюбу і сім’ї».

Тренінгове заняття з учнями 6(10) класу  проводить практичний психолог Краснопільської гімназії Ломако Р.П.

                                                              Вправа «Особливості статі». Робота в групах

                                        Ігри з дітьми 1 класу початкової ланки на розвиток безумовної довіри 

У Краснопільській гімназії створені умови для успішної адаптації дітей 1 класу початкової ланки до навчання в школі та учнів 1 (5) класу до навчання в середній ланці.

         Ігри з дітьми 1 класу початкової ланки на розвиток безумовної довіри та емпатії проводить практичний психолог Ломако Р.П.

                           Психологічна служба Краснопільської гімназії велику увагу приділяє тематичним тижням

              Мета яких - формування у школярів здатності  активно захищати права людини; сформувати таку рису особистості, яку можна визначити як активну толерантність; розширити, поглибити й систематизувати знання учнів про негативні наслідки тютюнових виробів, алкоголю та наркотичних речовин на молодий організм; навчити адекватно оцінювати ризики,  приймати відповідальні рішення та протистояти насильству; виховувати толерантне відношення  до ВІЛ – інфікованих та людей з особливими потребами.

Годину спілкування на тему: « Подорож у країну  спілкування» з учнями 1(5) класу проводить практичний психолог Ломако Р.П

Тренінгове заняття « Ми проти насильства» з учнями 7(11) класу проводить соціальний педагог Купиро І.А.

     Тренінгове заняття з вчителями. Толерантне спілкування

                                                                               « Формування позитивного психологічного клімату в  класному колективі  в період адаптації  до навчання в середній школі»

                                                                                                                     З досвіду роботи практичного психолога Ломако Р.П 

                                                                                           та соціального педагога Купиро І.А. 

                                                                         Краснопільської гімназії.

Заняття для учнів 1(5) класу

       Мета занять: формування толерантних стосунків між учнями та покращення психологічного клімату в колективі; розвиток навичок активного слухання; формування навичок само презентації; розвиток здатності до партнерської взаємодії; розвиток навичок групової взаємодії на основі спільності інтересів; формування позитивного ставлення до іншого на основі пізнання його особистості.

      Молодший підлітковий вік (10–13 років) характеризується імпульсивною, ініціативною поведінкою, орієнтацією на відокремлення від батьків, підвищенням інтересу до свого іміджу і визнання однолітками. Можна спостерігати демонстративність, невміння слухати або, навпаки, — страх висловитися. Не вміє взаємодіяти в групі та парі, конфліктує зі зростаючим значенням референтної групи і бажанням зблизитися зі своїми однолітками. У середніх класах панівним мотивом у спілкуванні з однолітками є просте бажання бути в їхньому середовищі, разом щось робити, комфортно себе відчувати в оточенні ровесників.

      Пропоновані заняття  будуть сприяти  покращенню психологічного клімату в класі.

     Вправи підібрано таким чином, щоб забезпечити взаємодію всіх дітей, включити у взаємодію і тих, спілкування з якими часто уникають.

       Позитивний психологічний клімат та ефективна групова взаємодія в класі можуть стати стимулом, ресурсом для особистісного розвитку, покращення успіхів у навчанні, у спілкуванні з батьками та вчителями або ресурсом для подолання повсякденних проблем учнів в період адаптації до навчання в середній ланці.       

Тренінг

Наш клас: який він?

 Мета: розвивати навички групової взаємодії налаштувати учасників на пошук шляхів згуртування колективу, розвивати толератність у ставленні до однокласників, сприяти формуванню позитивного психологічного клімату в класі.

      Сьогодні я хочу запропонувати вам цікаві заняття, які допоможуть краще пізнати одне одного, з’ясувати секрети ефективного спілкування та налагоджування дружніх стосунків, з’ясувати, які сфери вашого особистісного та суспільного життя потребують удосконалення, отримати багато позитивних емоцій.

        На заняттях ми будемо говорити про ваш колектив, взаємини в ньому, розберемось у проблемах, непорозуміннях, які іноді виникають під час спілкування з однокласниками для того, щоб зробити ваш клас міцним і дружним.

Знайомство «Я хочу повідомити про себе...»

Матеріали: бейджики, маркери.

       Психолог. Пропоную познайомитися. Спершу всі прикріпіть бейджики, на яких має бути написане ваше ім’я в тому варіанті, який вам подобається.

       А тепер по черзі назвімо кожен своє ім’я та продовжімо фразу «Я хочу повідомити про себе...»

 Вправа «Очікування»

  Вправа «Правила роботи групи»

Матеріали: плакат із правилами роботи групи.

— Чи знаєте ви, що означає слово «правила»?

   -   Для чого вони існують у нашому житті? Отож, правила — це певні норми поведінки. Вони потрібні для того, щоб можна було порозумітися, спільно виконувати роботу і досягати мети.

- Як ви думаєте, чи потрібні правила для роботи у нашій групі? Навіщо?

 Пропоную вам затвердити для роботи такі правила:

 - Бути доброзичливими.

- Бути активними.

- Слухати і чути.

- Говорити лише за темою, від свого імені, про себе і свої переживання.

- Поважати думку іншого.

 Поясніть значення кожного правила.

  Вправа-дослідження «Емоційний термометр»

Матеріали: плакат із зображенням термометра, вузенькі смужечки стікерів.

       Психолог. А зараз за допомогою «Емоційного термометра» ми з вами дослідимо й визначимо температуру стосунків у вашому класі, тобто наскільки комфортно, впевнено й затишно ви почуваєтеся серед своїх однокласників.

      Діти знайомляться з позначками на термометрі: «дуже добре», «добре», «буває по-різному», «погано».

      Кожен має прикріпити стікер навпроти тієї позначки на термометрі, яка найбільше відповідає емоційному стану (настрою), з яким зазвичай кожен з вас приходить до класу.

Висновок.

       Результати дослідження переконують, що є певні труднощі. Адже якщо хоча б одному з вас погано, значить, не все у вас гаразд, є проблеми, які потрібно негайно розв’язати, аби ваш клас став міцним і дружним колективом і кожен почувався потрібним і бажаним у ньому.

Колективний малюнок «Наш клас»

Матеріали: аркуш паперу формату А2, набори маркерів та фломастерів.

     Спробуйте зобразити свій клас. Кожен учень має бути зображеним на малюнку.

Обговорення:

— Хто хоче поділиться своїми враженнями від виконання цієї вправи?

— Що сподобалося?

— Чи виникали якісь труднощі?

Примітка: ця вправа має певне діагностичне значення для психолога про стан психологічного клімату в колектив

   Рефлексія

— Що сподобалося на занятті?

— Чи справдились очікування?

 Ритуал прощання

     На прощання пропоную виконати таку вправу: станьмо в колі на ліву ногу, візьмімося за руки і, підстрибуючи на місці, тричі повторімо фразу:

«Хай нам з вами пощастить!»

Година спілкування

Дружний колектив: який він?

      Мета: навчити учнів культури спілкування, пошуку конструктивних способів вирішення проблемних ситуацій; сприяти поліпшенню психологічного клімату в класі в адаптаційний період до навчання в середній ланці, налагодженню доброзичливих стосунків; виховувати в учнів повагу одне до одного, відповідальність за власні слова і вчинки.

    Обладнання: ручки або олівці, чисті аркуші паперу.

      Дорогі діти, нещодавно ви закінчили початкову школу і перейшли до 1(5) класу. У вашому шкільному житті відбулися значні зміни. З’явилися нові вчителі, навчальні предмети, нові однокласники, друзі і, взагалі, новий класний колектив. Проте, декому з вас до цих нових змін та обставин важко пристосуватись. Можливо, дехто почувається невпевнено, некомфортно, за щось переживає, чогось боїться. І тому саме зараз, коли ваш класний колектив тільки - но формується, важливо подбати про те, щоб у ньому всім було добре, ніхто не сумував, не почувався ображеним та самотнім, щоб ваш клас став міцним і дружнім, а у кожного з вас був гарний настрій.

     Творче завдання «школа дружби»

Поділивши учнів класу на групи, запропонувати їм уявити себе вчителями «Школи дружби». Вони мають навчити своїх учнів товаришувати одне з одним і розповісти про способи, які б допомогли їм побудувати добрі стосунки з учителями, батьками, братами і сестрами, природою, тваринами. Наприклад: щоб подружитися з братами і сестрами, вам потрібно:

• Частіше цікавитися з їхніми справами;

• Допомагати їм у домашніх справах;

• Щиросердно поділяти їхні радощі та неприємності.

  БЕСІДА

• Що ви порадите людині, яка хоче мати друзів, але не може їх знайти
• Що потрібно зробити, що ваш друг дитинства залишався поряд із вами все життя?
•  Чи хотіли б ви, щоб у вас було сто друзів?
•  Якби ви зустріли людину, у якої сто друзів, про що б ви її запитали?

   ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ

      Дружба – це добре почуття, яке може виникнути лише на основі взаємоповаги. Зустріти в житті справжнього друга вважалось великим щастям для людини. У скіфів дружба скріплювалась щирою клятвою, що вважалась святою і непорушною. Сучасні тлумачні словники визначають: «Дружба – це близькі стосунки, засновані на взаємній прив’язаності людей, спільності інтересів,смаків, поглядів, життєвих цілей, активній зацікавленості одне в одному». Другом ми називаємо того, кому довіряємо. Якщо між людьми немає щирості, не може бути і дружби. У кожного з нас є вади. Отже, той, хто хоче мати друга без вад, залишається без друзів. Справжній друг, який віддає частку свого серця, силу почуттів, вартий того, щоб його цінували й берегли. Із цього приводу доцільно звернутися до оповідання Бруно Ферреро:

«Двоє друзів». Були собі двоє друзів – Франк і Тед. Франкові було двадцять років, а Тедові – вісімнадцять. Дружили хлопці ще з дитинства і, коли виросли, вирішили разом вступити до війська. Перед виїздом із дому вони склали присягу, що берегтимуть одне одного. Франк і Тед опинилися в одному батальйоні. А потім їх послали воювати. Це була страшна війна, що точилася посеред розпечених пісків пустелі. Якийсь час Франк і Тед перебували в обозі. Та ось одного вечора надійшов наказ здійснити рейд на ворожу територію. Батальйон під пекельним вогнем супротивника йшов уперед цілу ніч. Зранку вояки дісталися якогось села. Раптом Франк помітив, що Теда ніде немає, а потім побачив прізвище товариша у списку пропалих безвісти. Франк підійшов до командира із проханням дозволити йому рушити на пошуки. – Це надзвичайно небезпечно, – сказав командир. – Якщо ти загинеш, батальйон втратить іще одного бійця. Я не можу ризикувати солдатом. Проте Франк вирушив на пошуки Теда. Минуло кілька годин, поки він знайшов його. Тед був смертельно поранений і скоро помер. Франк обережно підняв тіло друга на плечі. Але тут зненацька пролунав постріл, і куля влучила Франкові у спину. З останніх сил Франкові таки вдалося донести друга до табору. – Чи ж варто було вмирати, аби рятувати вбитого? – запитав командир. – Так, варто, – прошепотів Франк. Запитання до учнів Як ви гадаєте,чому так відповів Франк?

     Оскільки тема нашої розмови – дружба, то, звичайно, не можна обійти увагу таке питання, як дружба в колективі. Мабуть, вам трапляється чути: «Це – дружній клас» або «У вас такий не дружній клас, кожний сам по собі».

 Запитання до учнів

• Чим відрізняється дружній колектив від недружнього?
• Чи важливо, що між учнями класу існували дружні стосунки? Чому?

     Клас чи творчий гурток за уподобанням, спортивна команда, співробітники фірми чи установи, товариський гурток – усе це різновиди одного поняття – «колектив». Досліджуючи психологічну атмосферу і взаємовідносини людей в різних колективах, учені визначали кілька типів угрупувань: «палючий факел», «мерехтливий маяк», «м’яка глина» та «сипучий пісок». А тепер спробуйте оцінити, наскільки ви дружні, й визначити, до якого із типів належить ваш клас.

ТЕСТУВАННЯ «МІЙ КЛАС: ЯКИЙ ВІН?»

    «Сипучий пісок». Такий тип колективу зустрічається доволі часто. Взаємовідносини у ньому дійсно нагадують пісок, зібраний у пригорщу: начебто всі піщинки разом і водночас окремі одна від одної. Повіє вітер – і пісок розлетиться, поки хто-небудь знову не збере до купи. Так і люди у цьому колективі: усі разом і водночас кожний сам по собі. Немає зв’язку між людьми. Ніщо їх не згуртовує по-справжньому: ані спільна мета, ані вподобання, ані симпатії одне до одного. У такому колективі немає лідера, до чиєї думки прислухатися б решта осіб.              

 «М’яка глина». Відомо, що глина – матеріал, що легко піддається обробці, з нього можна виліпити будь-що. У руках хорошого майстра шматок глини може перетворитися на витвір мистецтва. Але невмілі руки лише намарно використають цей матеріал. Отже, і колектив цього типу схожий на глину: яка людина вважається лідером цього угрупування, такі взаємовідносини і встановляються в ньому. Стосунки в такому колективі загалом доброзичливі, проте не скажеш, що тут панує взаємодопомога. Зазвичай він складається з дрібних товариських груп, які мало спілкуються між собою. Лідера у колективі цього типу немає або він не вміє себе проявити, чи просто нікому його підтримати.  

 «Мерехтливий маяк». У штормовому морі маяк сповіщає мореплавців, щоб вони обрали правильний курс. Потрібно лише бути уважним, не втрачати маяк із поля зору. Зазначте, маяк горить не постійним світлом, а мерехтить, наче каже: «тримайся мене, і не потрапиш у біду!». Отже, у колективі такого типу переважає бажання усе робити спільно, підтримувати одне одного. Група помітно відрізняється серед інших своєю індивідуальністю. Проте в ній недостатньо проявляється ініціатива, воля і наполегливість щодо досягнення поставленої мети. Авторитетні «наглядачі маяка», тобто ті, хто не дає заснути полум’ю солідарності, – організатори, актив. Лише завдяки їм колектив тримається разом і діє як єдине ціле.

     «Палючий смолоскип» – це живе полум’я, пальним для якого є міцна дружба, єдина воля, чудове взаєморозуміння, ділова співпраця і відповідність не лише за себе, але й за весь колектив. Світити можна і для себе, продираючись крізь хащі труднощів, долаючи перешкоди і прокладаючи шлях до поставленої мети. Проте хіба можна відчувати себе щасливою людиною, коли поруч комусь важко, коли позаду тебе товариші, які потребують допомоги? Звичайно ні! Так скаже кожна особа, яка належить до колективу цього типу. Про таке угрупування можна сказати, що воно – справжній моноліт. Тут кожний готовий прийти на допомогу іншому, вислухати і зрозуміти товариша, працювати на благо всій групі.

• Який опис найбільш підходить для визначення типу вашого класу?
•  Що треба робити, щоб ваш клас став дружній, щоб ви жили єдиним бажання творчо працювати і вирішувати всі справи класу дружно?
•  Чи важливо для дружби в класі, щоб усі однокласники добре навчалися і мали однакові інтереси? Чому?

    Гадаю, ви переконались у тому, що дружба, взаємодопомога потребують постійного горіння, а не одиноких, нехай навіть дуже частих спалахів. Чи траплялись із вами коли-небудь такі ситуації, коли ви не поводились не доброзичливо по відношення до оточуючих? Напевно, так. Це відбувається тоді, коли вас охоплює роздратування, злість, гнів. У такі миті людині так хочеться виплеснути емоції, що іноді може призвести до конфлікту або суперечки, навіть із найкращим другом. Потім, звичайно, шкодує і вибачається, що погарячкував. Проте краще не допускати виникнення таких ситуацій взагалі. Тож слід навчитися тримати себе в руках і вчасно зупинити себе. Як це зробити? Виявляється, дуже легко. Якщо вас охопив гнів і ви відчуваєте, що ви здатні на грубість, стримайтеся і подумки скажіть собі: «Стоп!». Погасивши таким чином спалах злості, ви заспокойтесь і зможете подивитися на ситуацію, яка викликала у вас роздратування, більш помірковано. Пам’ятайте: негативні емоції – погані порадники, будь-яку проблему чи конфлікт слід вирішувати спокійно і тактично.

ТВОРЧЕ ЗАВДАННЯ «Я ПОЗИЧАЮ ІДЕЮ»

     Учням пропонуються життєві ситуації. Учні мають обміркувати їх і визначити шляхи розумного вирішення запропонованих конфліктів. Я даю слово одному з учнів. Висловлюючи власну думку, він каже: «Я позичаю ідею у…» – і називає ім’я ,будь-кого з однокласників. Викликаний учень також висловлює свою думку і звертається до наступного однокласника. Таким чином відповідають усі учні класу.               

     СИТУАЦІЯ 1 Учні сьомого класу після уроків вирішили пограти у м’яч на шкільному майданчику, але виявилось, що його вже зайняли учні восьмого класу. Незважаючи на прохання, восьмикласники не хотіли залишати майданчик. Тоді семикласники, грубо глузуючи і жбурляючи каміння, стали їм заважати. Учні восьмого класу покинули гру і вчинили бійку із семикласниками. Запропонуйте розумне вирішення цього конфлікту.

     СИТУАЦІЯ 2 Одного разу взимку однокласники грали в сніжки біля школи. Раптом хтось поцілив одному з хлопців сніжком в обличчя. Не з’ясувавши, хто саме зробив йому боляче, хлопчик підійшов до першого-ліпшого однокласника і став вимагати вибачення. Той обернувся, і суперечка перейшла в бійку. Запропонуйте розумне вирішення цього конфлікту.

       СИТУАЦІЯ 3 Учениця відповідає біля дошки. Але варто дівчинці трошки замислитись, як однокласники відразу піднімають руки, щоб відповісти. Деякі із них висловлюють невдоволення і кепкують, що дівчинка «не знає відповіді на таке просте запитання». Учениця, хвилюючись, починає плутатись і невдовзі зовсім збивається, на її очах виступають сльози. Як у цій ситуації мали б повестися дівчинка, учитель й однокласники.

    Висновок. На жаль, коли між людьми виникає непорозуміння, зазвичай вони звинувачують у цьому одне одного або замовчують образу. Така поведінка не доцільна. Щирим спілкуванням можна порівняти з ліками, якими лікують хворобу-образу. Не можна вирішити конфлікт, не обговоривши його. Прагнення почути, зрозуміти думку одне одного здатне знищити ворожнечу. Зробіть крок на зустріч людині, не відвертайтесь від неї – таким чином можна лише поглибити образу. Чим більше ви ображаєтесь або обурюєтесь, тим менше у вас можливостей поновити стосунки. І завжди щиро вибачаєтесь, коли відчуваєте, що не праві. Варто навчитися розуміти оточуючих, інтуїтивно відчувати і вгадувати їхній настрій. Зараз ми спробуємо перевірити, наскільки розвинене це вміння.

    ТВОРЧЕ ЗАВДАННЯ «СПІВЗВУЧНІСТЬ»

    Два учні стають спинами одне до одного. За сигналом вчителя починають розходитись. Ідучи кожний у свій бік, учні мають постаратися (без будь-якого стороннього сигналу) одночасно обернутися і посміхнутися один одному. Вони повинні самостійно визначити мить, коли слід обернутись.

ТВОРЧЕ ЗАВДАННЯ «МІСТОК»    

     Психолого крейдою малює на підлозі дві паралельні лінії, відстань між якими дорівнює 30см. На цей «місток» з обох боків стають два учні. Під «містком» тече «бурхлива гірська річка». Учні мають домовитись між собою, як їм перейти «місток» і не зіштовхнути одне одного в «річку». Дозволяється користуватися лише жестами і мімікою.

  ТВОРЧЕ ЗАВДАННЯ « ВАЛІЗА ЧЕМНОСТІ»

      На дошці психолог  малює чотирикутник – « валізу». Учні починають збирати до неї необхідні «речі» - добрі почуття і риси характеру, які слід плекати у собі. Школярі називають усе, що, на думку групи, допомагає людині у спілкуванні.

Відповіді записують на тлі чотирикутника.

  Висновок: отже, ми переконалися у тому, що досягти взаєморозуміння в стосунках можна, лише дотримуючись певних норм у спілкуванні. Про це варто пам’ятати щодня. Тому щоранку, вирушаючи в школу, не забувайте взяти із собою «валізу чемності».

    Підсумок: дорогі діти, я сподіваюсь, ви зрозуміли, що досягти гармонії в стосунках, створити гарний, міцний колектив – не так і просто; проте у пригоді завжди стануть ваші гарні риси, а також не менш важливим є уміння дотримуватись даного слова бо з цього починається довіра до вас. І якщо протягом сьогоднішньої розмови відчули, що досі поводилися не так, як годиться справжньому товаришеві, і вирішили виправити помилки, то це плюс. Адже головне вчасно усвідомити свою помилку, подивитися на себе критично і разом спробувати знайти шляхи подолання труднощів у спілкуванні

Година спілкування.

Вчимося жити в мирі і злагоді.

Мета: вчити учнів розуміти один одного,  розвивати в собі такі риси характеру, які допомагають миритись, відповідально ставитись до своїх вчинків бути справедливим;  виховувати дружні стосунки між школярами.

Обладнання: плакат «Вчимося жити в мирі і злагоді».

Добро, яке ти робиш від серця, ти робиш собі

                                                                            Л. Толстой.

                                                                                                                                                                                                          Добро людське не шукає подяки,але завжди знаходить її.

                                          ( З народного)

Вступне слово психолога

Будемо вчитися розуміти один одного, жити в мирі і злагоді, виробляти такі риси характеру, які допомагають миритись, відповідально ставитись до своїх вчинків, бути справедливими.

Бесіда « Кого ми називаємо добрим»

• З якою людиною вам приємно спілкуватися?
• Які правила доброти ви знаєте?

( Допомагати слабим, маленьким, хворим, старим, тим, хто потрапив у біду; прощати помилки іншим; не бути жадібним; не заздрити; жаліти інших).

• Пригадайте  добрі вчинки з власного досвіду і розкажіть про них.

Інформаційне повідомлення

     Існує такий вислів: « Красота врятує світ». Мені хотілося б заперечити і сказати: « Доброта врятує світ».

    Доброта і милосердя – як два крила, на яких тримається людство. Як же так трапилось, що доброта і милосердя втратили сьогодні свою цінність, а зміст милосердя звівся в основному до милостині. Не вже для того, щоб ви іскрити доброту з наших сердець, потрібен землетрус, чи Чорнобиль, чи інші екстремальні ситуації?

     Ще з часів давньоруських цілком природним і закономірним уважалося допомогти знедоленому, нещасному, поділитися шматком хліба, захистити старість і немічність, порятувати хворого чи каліку, захистити скривдженого… Прикладів тому безліч у нашому житті, вони на кожному кроці.

      Високу моральну цінність добра, яке ми робимо людині, розуміли ще за сивої давнини. У Вавилоні був такий звичай: недужих виносили на майдан чи дорогу, кожен, хто йшов повз нього, підходив, розпитував, коли знав якийсь засіб, радив нещасному. Ніхто байдуже не проходив. Такий звичай був і в інших народів.

 Звичай чинити добро безкорисливо. Як видумаєте, чому ці вислови ми взяли епіграфом для нашої розмови?

      Григорій Сковорода був переконаний, що досконалість людини в тому, наскільки здатна вона приносити добро і користь ближньому. З давніх – давен дзвони крім богослужіння повсюдно використовувались як набат для сповіщення про якесь лихо, про пожежі, ворожому нашесті.

        Сьогодні дзвони б’ють на сполох, закликаючи нас до милосердя, доброти, бо тільки доброта робить нас справжніми людьми.

       Кожен з вас повинен бути уважним, перш за все до себе, до своїх вчинків і поведінки, кожен з вас  повинен бачити біди і радість тих, хто поруч. Звичайно ж, одразу ви не зможете подолати всіх проблем, але найголовніше – будете хоча б прагнути цього.

      Перший крок до доброти – це вміти поступатися.

• Хтось із вас знає, що означає поступатися? ( Відповіді учнів)
• Спробуймо замислитися, де потрібно навчитися поступатися одне одному ( приводяться приклади типових ситуацій: старший -  менший, дитина – дорослий, хлопчик – дівчинка).
• Чи вміємо ми поступатися?

     Якщо ми уявимо, що кожен із нас виконуватиме лише те, що він хоче і не враховуватиме бажання іншого, то картина вийде не дуже весела. Мама зранку, замість того, щоб варити сніданок, піде в ліс на прогулянку, батько – не на роботу, а поїде на цілий день рибалити, діти залишаться недоглянуті, голодні. І поїхати нікуди не зможете, бо водій автобуса скаже, що йому зараз хочеться посидіти в парку, а продавець магазину читатиме цікаву книжку, і нічого вам не відпустить.

      Що це за життя буде, коли кожен думатиме тільки про себе? Ось тому люди вже давно зрозуміли, що краще жити, враховуючи не тільки свої бажання, але й потреби інших. Дотримуючись поступливості, людина кращає, її люблять люди, з нею приємно бути в товаристві. А сама вона отримує радість, радість від того, що зробила людям добро.

Психолог читає оповідання В. Сухомлинського « Мишкові купили велосипед» та вірш В. Бичка « Півники».

Питання для обговорення.

• Що допомогло Мишкові поступатися дітям?
• Чи міг би ти зробити, як він?
• В яких ситуація кожному потрібно навчитися поступатися?
• Чи вдавалося комусь із вас поступатися протягом якогось часу?

Вправа « Закони миру та злагоди»

       Для того, щоб визначити, як подолати проблеми невміння прийняти  і зрозуміти іншого, дійти до миру та злагоди, спробуємо розробити                « Правила взаємин у нашому класі», які допоможуть вам досягти мети. Пропоную вам самим створити ці правила, користуючись вашими власними ідеями й думками. ( Поділ на три групи).

       Кожна група має розробити свій варіант правил, визначити людину, яке презентуватиме роботу групи. А потім, у ході представлення ваших напрацювань, ми разом будемо визначати ті, які нам більше необхідні.

  Створення спільних правил

     Підсумок.

         Дорогі діти, я сподіваюсь, ви зрозуміли, що досягти гармонії в стосунках, створити гарний, міцний колектив – не так і просто. Про те у пригоді завжди стануть ваші гарні риси та дотримання цих законів, правил вашого колективу, які ви щойно самі створили.